15

slide1

16

Державна податкова служба України розглянула лист ДПС у Полтавській області від 04.12.2012 року N 6374/8/15-322 щодо особливостей формування податкового кредиту переробними підприємствами при придбанні основних фондів та повідомляє наступне.

Відповідно до статті 139 Господарського кодексу майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності.

Зокрема, до основних фондів виробничого і невиробничого призначення законодавством віднесено будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє, виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції, та, відповідно, в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.

Тобто переробні підприємства, які застосовують режим оподаткування, визначений п. 1 розділу XX Кодексу, зобов'язані провести розподіл податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками), а частково для виготовлення інших товарів/послуг.

Від'ємну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, переробне підприємство зараховує у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, яка не передбачає права на отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок.

Як вказано в запиті, згідно з даними бюджетних декларацій за вересень та жовтень 2012 року обсяги оподаткованих операцій відсутні, іншої господарської діяльності не задекларовано.

Таким чином всі суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні перерахованих у запиті основних засобів, мають бути відображені у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства).

В звітних періодах, у яких платник почне здійснювати діяльність, яка повинна відображатись в бюджетній декларації, та використовувати раніше придбані основні фонди частково в такій діяльності, сума податку на додану вартість, яка припадає на частку їх використання, має бути виключена із податкової декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства) та перенесена до податкового кредиту (якщо здійснює оподатковані операції), або на збільшення вартості основних фондів (якщо здійснює операції, що не є об'єктом оподаткування, або звільняється від оподаткування) до декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом з послідуючим проведенням перерахунку за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

Стосовно права переробних підприємств на отримання бюджетного відшкодування за операціями з вивезення продукції власного виробництва у митному режимі експорту, то згідно з підпунктом 5 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу таке право поширюється на суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включена до вартості експортованої продукції, із застосуванням правил формування бюджетного відшкодування, визначених ст. 200 Кодексу, в тому числі і обмежень, встановлених п. 200.5 цієї статті.