15

slide1

16

ЛИСТ

від 25.09.2013 р. N 11906/6/99-99-24-02-02-15

У Міністерстві доходів і зборів України опрацьовано звернення <...> щодо порушених в листі питань з класифікації товарів.

 

За результатами опрацювання звернення Громадської організації повідомляємо таке.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 р. N 2371-III "Про Митний тариф України" (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 р. N 1561 (із змінами).

Стосовно зазначених у листі Громадської організації запитань надаємо такі відповіді:

1. Чи є правомірними дії, коли митні органи "заднім" числом (через півтора-два роки після ввезення товарів на митну територію України) приймають рішення про визначення коду товарів (здійснюючи перекласифікацію)?

Згідно з положеннями статті 69 Митного кодексу України (далі - МКУ) митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником усієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно з п. 3 статті 345 МКУ митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, в тому числі і щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Також, відповідно до п. 8 статті 345 МКУ, у разі скасування, зміни за результатами документальної перевірки рішень щодо класифікації товарів для митних цілей, прийнятих митними органами відповідно до статті 69 МКУ, дії, вчинені підприємством на виконання таких рішень, не тягнуть за собою застосування штрафних санкцій, крім випадків, коли зазначені рішення були прийняті на підставі поданих підприємством недостовірних документів, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначених рішень, що суттєво вплинуло на характер цих рішень.

2. Чи дійсно під рішенням Комітету з ГС у першу чергу слід розуміти класифікаційні рішення (classification ruling), прийняті Комітетом щодо конкретних продуктів із зазначенням можливих кодів і - у деяких випадках - з посиланням на Основні правила інтерпретації ГС як обґрунтування?

До Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (далі - Конвенція) Україна приєдналася 17.05.2002 р. згідно з Указом Президента України від 17.05.2002 р. N 466/2002.

Класифікаційні рішення Комітету з ГС (classification ruling) є обов'язкові для виконання членами ВМО, у разі якщо митна адміністрація країни - члена ВМО не надала застереження щодо незгоди в термін, визначений Комітетом з ГС, через півроку з дня прийняття рішення на сесії та два місяці після опублікування рішення Комітетом з ГС.

3. Чи дійсно Рекомендації із класифікації певних товарів надаються Секретаріатом ВМО у відповідь на спеціальні запити адміністрацій держав - членів ВМО і, отже, не є імперативними?

Рекомендації із класифікації окремих товарів, які надаються Секретаріатом, не є імперативними для митної адміністрації країни - члена ВМО, однак, як правило, митні адміністрації прислуховуються до думки Секретаріату ВМО, як вищого органу ВМО з питання класифікації. У разі незгоди митна адміністрація може звернутись до Секретаріату для включення питання для розгляду на черговій сесії ВМО для прийняття класифікаційного рішення Комітету з ГС.

4. Чи є правомірним застосування ДМСУ та митними органами рекомендацій щодо класифікації Секретаріату в процесі здійснення контролю за правильністю класифікації товарів з урахуванням того, що рекомендації не є рішеннями Комітету з ГС і як одна з настанов при класифікації не згадуються ані в МКУ, ані в Порядку 650, а отже, не мають обов'язкової сили під час класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України?

Відповідно до положень частини (ii) статті 3 Конвенції кожна Договірна Сторона зобов'язується застосовувати Основні правила інтерпретації ГС, а також усі примітки до розділів, груп і підпозицій, не змінювати зміст розділів, груп, товарних позицій або підпозицій ГС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. N 428 затверджений Порядок ведення УКТ ЗЕД. Згідно з пунктом 3 цього Порядку УКТ ЗЕД складається (на рівні 6-ти знаків коду) на основі ГС Всесвітньої митної організації (ВМО) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - КН ЄС) (на рівні 7-го та 8-го знаків коду).

Таким чином, класифікація товарів з порушенням вимог ГС може призвести до ускладнень співставлення даних митної статистики імпорту та експорту між Україною та країнами - членами ВМО, що може мати негативний вплив під час укладання Україною угод про співпрацю, створення зони вільної торгівлі тощо.

З метою врегулювання складних питань, пов'язаних з різним баченням класифікації товарів між митними адміністраціями певних країн та Україною, Міністерство доходів і зборів України звертається за роз'ясненнями до Секретаріату ВМО, а також приймає участь в обговоренні питань з класифікації товарів на сесіях ВМО.

Роз'яснення ВМО ґрунтуються на Основних правилах інтерпретації ГС, примітках до розділів, груп, товарних позицій і підпозицій. Для прийняття класифікаційних рішень Секретаріат використовує, зокрема, висновки наукового та технічного комітетів. Складні випадки класифікації також виносяться Секретаріатом для обговорення на сесіях ВМО.

Окрім цього, митна адміністрація країни - члена ВМО повинна самостійно ознайомлюватись з класифікаційними рішеннями Комітету з ГС, які опубліковані та розміщені на офіційному сайті ВМО в Компендіумі класифікаційних рішень Комітету з ГС.

Також інформуємо, що згідно з рішенням 90 сесії ВМО з червня 1997 року Рада митного співробітництва постановила, що Секретаріат більше не надає пояснень щодо класифікації товарів у відповідь на запити від приватних фірм.

 

Директор

Департаменту митної справи

О. Дороховський